Книга Барбус, Матильда та лисиця

Жилі-були на фермі пес Барбус і кішка Матильда. Пос мріяв про затишну теплу конуре, де можна полежати та поглинати кісточку. А кішка — про маленьких котячих дверцят, щоб ходити у своїх важливих справах, коли їй здумається. Господар обіцяє, що виконає їхні мрії, якщо вони допоможуть йому позбутися лисиці, що повадилася ночами кидати курей.
Барбус був впевнений, що за два рахунки розбереться з лисицею, і в думках уже обжив свою нову конуру. Але, як виявилося, лисиця була хитрою. Вона в першу ж ніч провела старанного Барбуса та стягує чергову курку. Барбус, побачивши, що не справляється, взяв собі в помічники спочатку свиню, потім вівцю — а й вони прострочили курей. Коли стало зрозуміло, що команда Барбаса зазнала фіаско, за справу взялася кішка Матильда. Втім, вона й не ментовся у відкритий бій із лисицею. Матильда була діловою особливою, тому вона пішла й домовилася з чергальними мишами, кажучи їм: «Зробляйте так, щоб лисиця перестала тягати господиньських кур, і я більше ніколи вас не трону». Пропозиція була вигідною, і миші придумали хитрість, як відводити лисицю від курника. Матильда здобула похвалу від господаря та бажаній котячій дверці. Але й про стеголагу Барбуса вона не скоротила й умовила господаря виконати його бажання теж, адже пес, хоч і не впорався з лисицею, в іншому був дуже відданим і стартувальним помічником.